Казка про Українську Мову
Давним-давно жила-була Українська Мова. Вона дуже любила співати і
танцювати, повчати казками,які були дуже цікавими. Та ось одного разу
до королівства прийшла зла чаклунка. Задумала вона загубити Українську
Мову. Підійшла лиходійка до неї і попросила розповісти казку. Не
відмовила Українська Мова незнайомці - розповіла їй про веселі звуки та
веселі нотки.
-Ти дуже розумна, але не треба повчати
старших, - промовила незадоволено лиходійка.
- За твою неповагу я покараю тебе!
І зла чаклунка стукнула палицею по землі три рази...
Опинилась Мова в незнайомому королівстві.
Розгубилася, засумувала. Та недовго вона була самотньою. Мешканці
королівства запросили незнайомку до себе, обігріли, втішили, а дізнавшись її не
легку долю, запропонували жити у них.
Незабаром не залишилось у цьому королівстві
нікого байдужого до Української Мови.
ЇЇ поважали і любили за добру пораду, за талант і уміння
розповідати цікаві казки, що вчать розуму.
А ще - за уміння співати чудові пісні, які лікують Душі.
Цікава таблиця множення
К А З К О В А М А Т Е М А Т И К А
Казка про країну математику
Існувала ще в давні часи країна Математика. Її жителями були: трикутники, чотирикутники, прямокутники та кола. Одного разу відбулася суперечка між чотирикутником та прямокутником. Вони ніяк не могли визначити, хто з них найкращий. Чотирикутник говорив:
- Самий рівненький, гарненький це – я! Прямокутник і собі волав:
- Це – я найгарніший, найрівніший, найкращий! Почули це Коло і Трикутник. Коло говорить:
- Потрібно щось робити, друже, а то як же ми існуватимемо без прямокутника чи трикутника?
- Так, це справді неподобство якесь. Гей, друзі, ану годі суперечок! – заволав Трикутник.
- Та досить Вам, бо якщо ви й далі будете сперечатися, то ми змушені будемо вигнати вас з країни Математики. А як же дітлахи обійдуться без Вас? - Ви обидва гарні, рівні і гідні жити в країні Математиці, бо Ви їй потрібні, тому припиніть. Чотирикутнику і Прямокутнику стало соромно за свої вчинки і вони помирилися. І до сьогодні вони залишаються друзями не розлий вода. Їх навіть почали однаково називати: Прямокутник – чотирикутником, а Чотирикутник – прямокутником.
Ішов дід лісом та й загубив рукавичку. От іде по стежці Одиниця, яка довго шукала теплого притулку. Побачила рукавичку та й сховалася туди. Через деякий час прозвучав голос: - Хто – хто в рукавичці живе? А створіння відповідає: - Це я – Одиниця! А ти хто? - А я – Двійка. Пусти, будь – ласка, мене погрітися! Вона й пустила. Приготували вони разом їжу, та й пополуднували. Коли знову чути: - Хто – хто в рукавичці живе? - Одиниця й Двійка. А ти хто? - Я – Трійка. Пустіть і мене! Цифри і її пустили. Потім ще прийшли Четвірка та П’ятірка. Вони й тих пустили. Тепер кожен сидів у своєму пальчику. Та до рукавички знову попросилася цифра Шість. - Та куди ж тебе? Ми ж кожен у своїй кімнатці. Та вона так жалібно просилася, що Двійка впустила її до себе. А потім Одиниця, наслідуючи приклад подруги, впустила до себе семірку. Цифра Чотири потоваришувала ся з цифрою Вісім, а П’ятірка запросили на чай дев’ятку. Потім вони почали ходити один до одного в гості, так і утворилися двоцифрові, трицифрові та багатоцифрові числа. Раптом звідкись пролунав гавкіт дідусевого собачки і цифри кинулися навтьоки. Спочатку бігла 1, потім 2, далі 3,4, 5, 6, 7, 8 і останньою 9. Так і утворився натуральний ряд чисел.
МАТЕМАТИЧНІ ЦІКАВИНКИ
Де не глянеш - всюди числа,
В магазині і на ринку,
Навіть в школі, як навмисне,
Виділяють їм годину
І рівняння і квадрати
І прогресії цікаві,
Ти повинен вчити й знати,
Й неодмінно все напам'ять.
Як не вивчиш пару правил,
То не зможеш розв'язати
Кілька прикладів цікавих.
Без підмоги мами й тата.
Всі плюси і мінуси,
Додавання, віднімання,
Тангенси і синуси,
Все це є навчання.
А щоб знати і уміти,
Треба мати і терпіння.
Й небхідно все це вчити
Щоб здобути те уміння.
Немає коментарів:
Дописати коментар