Що таке формувальне оцінювання, чому воно потрібне учням
Ціннісні орієнтири НУШ, нові державні стандарти освіти вимагають нових підходів не лише до організації навчального процесу, але й до оцінювання навчальних досягнень учнів.
ФОРМУВАЛЬНЕ – НЕФОРМАЛЬНЕ
Формувальне оцінювання – це оцінювання під час навчання і “для
навчання”. “Формувальне” – тому що, на відміну від підсумкового, має на
меті формування (або форматування) навчального процесу з урахуванням навчальних
потреб кожного учня задля більш ефективного формування необхідних знань, умінь
та ставлень.
Водночас, значення слова “оцінювання” не обмежується виставленням
оцінки. Це послідовна змістовна взаємодія між учнем, учителем і батьками щодо
навчальних досягнень учня на підставі всім зрозумілих цілей і критеріїв.
Аби оцінювання стало формувальним, система прийомів, що вчитель
застосовує під час навчання, має ґрунтуватися на певних ціннісних орієнтирах.
Зокрема, для успішного застосування формувального оцінювання навчальний процес
має бути організований у такий спосіб, щоби спонукати кожного учня бути
активним його учасником, а не пасивним “отримувачем” знань і оцінок. Має бути
створена така атмосфера навчання, за якої учні не бояться “йти на ризик” –
ставити запитання, робити помилки й показувати, чого вони ще не вміють або не
знають.
Формувальне оцінювання як “оцінювання для навчання” складається з
певних елементів, серед яких насамперед:- вироблення зрозумілих учням цілей на певний період
навчання;
- надання й отримання учнями конструктивного
зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до
визначених цілей;
- коригування вчителем навчального процесу відповідно
до результатів і навчального поступу учнів.
Результат формувального оцінювання для учнів – усвідомлення ними відповідей
на три важливі запитання:
1.
яка моя ціль у вивченні цього предмета або курсу
на цьому етапі навчання – які саме знання й уміння я маю опанувати і для чого,
як саме вони будуть оцінюватися в підсумку?
2.
де я зараз на шляху досягнення цієї цілі – що
саме мені вдається добре, а над чим потрібно попрацювати?
3.
яке в мене наступне завдання на цьому шляху
У ЧОМУ ЦІННІСТЬ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ
Формувальне оцінювання є однією з найефективніших досліджених
стратегій підвищення рівня навчальних досягнень учнів.
На системному рівні
послідовне впровадження й застосування формувального оцінювання сприяє рівному
доступу до якісної освіти, оскільки допомагає учням, незалежно від їхнього
соціально-економічного статусу, досягати кращих результатів навчання. Цей
різновид оцінювання розвиває в учнів уміння вчитися, а отже – сприяє реалізації
ціннісного орієнтиру щодо навчання протягом життя
Зворотний зв’язок – обмін інформацією між учнем і вчителем або між
учнями щодо їхніх навчальних досягнень у межах визначених цілей і очікуваних
результатів – має значний вплив на ефективність навчального процесу.
Отже, цінність формувального оцінювання в тому, що воно підвищує
мотивацію, розвиває вміння вчитися та допомагає учням досягати кращих
результатів навчання.
Як зберегти зір під час дистанційного навчання: корисні вправи та поради
Кілька дієвих порад та вправ для тих, хто змушений багато часу
проводити перед екраном.
Чим
небезпечне багаточасове сидіння перед екраном
Під час роботи з комп'ютером чи смартфоном виникає навантаження на
очі, значно більше, ніж при читанні паперової книги чи навіть перегляду
телебачення. Це пов'язано з тим, що при навчанні та роботі перед екраном
доводиться з близької відстані зосереджено читати дрібний текст, розглядати
малюнки, цифри та динамічні зображення.
Як запобігати зниженню гостроти зору
У цих умовах особливо актуальні питання: що необхідно робити, щоб
зберегти зір, та як поєднати дистанційне навчання зі здоровим способом життя.
Правильно організуйте робоче місце
Під час дистанційного навчання приміщення має бути добре освітленим та
систематично провітрюватись. При роботі с комп'ютером його монітор має бути на
рівні очей та знаходитись на відстані 45-60 см.
Якщо
освітленість недостатня, обов'язково використовуйте настільну лампу
потужністю 60 Вт.
Слідкуйте за дотриманням перерв у
роботі
Під час дистанційного навчання головне навантаження припадає на очі,
тому необхідно з уважністю ставитись до перерв та відпочинку від екрана.
Використовуйте спеціальні краплі для зволоження очей
Під час роботи перед екраном в наслідок меншого кліпання повіками
пересихає роговиця ока, тому для її зволоження офтальмологи рекомендують
використовувати спеціальні краплі.
Робіть гімнастику для очей.
Виконання цих простих вправ допоможе зняти напруження та зберегти
здоров'я очей. Їх можна робити наприкінці занять або під час перерв:
Гуляйте на свіжому повітрі та грайте в активні ігри
Нинішні школярі, особливо учні міських шкіл, мало часу проводять на
свіжому повітрі, а дорослі тим паче! Онлайн-ігри та спілкування у
соцмережах витіснили активні розваги на подвір'ї. Між тим під час прогулянок
відбувається постійна зміна фокусування зору на об'єктах, що розташовані на
різній відстані. Це є відмінним тренуванням для зорових м'язів.
Для досягнення відповідного ефекту офтальмологи рекомендують гуляти не
менше двох-трьох годин щодня.
Коронавірус: профілактика інфікування і поширення
Критерії оцінювання знань і умінь учнів
Зведений перелік робіт для підсумкової перевірки
Вплив стресу на головний мозок дитини
Негативний вплив сварок батьків на детей
Як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей
Батьки у взаєминах зі своїми дітьми мають зменшувати хворобливість їхніх переживань з приводу невдач, допомогти їм емоційно долати ситуації, пов’язані зі шкільними оцінками. Похвала їм необхідна, але треба вказати на помилки, неточності.
Як ставитися до шкільної оцінки в сім’ї? як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на вашу дитину, а не ще більше її пригнічувало?
Правило 1: заспокойтеся. Сконцентруйте свою увагу на диханні: один… два… десять… відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте про свої колишні «успіхи». «постійте в черевиках» своєї рідненької дитини. А ось тепер можна починати розмову, а може… тільки послухати дитину, співчуваючи її бідам, а може… допомогти розібратися у складній теоремі, а може… Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити в автомобілі «газ» і натиснути гальма.
Правило 2:не поспішайте. Старий, педагогічний одвічний гріх. Ми очікуємо від дитини всього і негайно. Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрил кою і ненавидить учіння, школу, а може й… вас.
Правило 3:безумовна любов. Ви любите свою дитину не зважаючи на її успіхи в школі. Вона відчуває вашу любов, і це допомагає їй бути впевненою у собі і долати невдачі. А як же ставитися до невдач?... Вона вас засмучує і… все.
Правило 4:не бийте лежачого. Двійка, а для когось і четвірка – достатнє покарання, тому й не доцільно карати за одні й ті ж самі помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
Правило 5:щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибирати один – той, якого ви хочете позбутися найбільше, і говоріть тільки про нього.
Правило 6:вибирайте найголовніше, порадьтеся з дитиною, почніть з ліквідації най значущіших для самої дитини шкільних труднощів. Але якщо вас обох турбує, наприклад, швидкість читання, не вимагайте одночасно й виразності, й переказу.
Правило 7: - головне: хваліть – виконавця, критикуйте – виконання. Людина схильна сприймати будь-яку оцінку глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.
Правило 8: - найважче: оцінка має порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її особистими вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та не успіхами сусіднього Івана.
Правило 9:не скупіться на похвалу, будуючи стосунки зі своєю дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Нема такого двієчника, котрого нема за що похвалити.
Правило 10:означає в морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, вкорінюватися дитяча віра в себе та в успіх навчальних старань. Оцінювати дитячу працю потрібно індивідуально, тактовно. Саме за такої умови в дитини не виникне ні ілюзії повного успіху, ні відчуття цілковитої невдачі.
Правило11: ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні завдання, й вона спробує їх виконати. Не спокушайте дитину метою, якої не можливо досягти.
Правило 12: не рвіть останньої нитки. Досить часто дорослі вимагають: щоб зайнятися улюбленою справою, дитина повинна виправити свою успішність у навчанні. В ряді випадків така заборона має стимульний характер і справді спонукає дитину до навчання. Але найчастіше так буває, коли справи з навчанням не дуже запущені і до нього ще не втрачено інтересу. Якщо ж його вже нема, а в дитини є хобі, галузь живого інтересу, то її треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це та ниточка, за яку можна витягнути дитину до активного життя в навчанні.
Для того щоб правила були ефективними, необхідно їх об’єднати: дитина має бути не об’єктом, а співучасником своєї оцінки. Її слід самостійно навчити оцінювати свої досягнення. вміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися – головного засобу подолання труднощів у навчанні.
Десять заповідей для батьків.
1. Не навчайте того, з чим самі необізнані. Для правильного виховання дитини потрібно знати її вікові та індивідуальні особливості.
2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета – виростити її для життя серед людей.
3. Довіряйте дитині. Пояснюйте, що вона робить краще, а не гірше. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина опанує вміння їх самостійно виправляти.
4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена у своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.
5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість – ознака слабкості, демонстрація вашої невпевненості у собі.
6. Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам’ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов’язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.
7. Потурбуйтеся про те, що ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозвольте їй відпочивати від розпоряджень, наказів, зауважень. Нехай вона вчиться розпоряджатися собою.
8. Не використовуйте у своїй практиці вислів: «Роби, якщо я наказав!» Замініть цю форму на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це не принесе тобі користь». Дитина має звикнути до того, що діяти необхідно не за наказом, а тому, що це доцільно, потрібно для когось.
9. Оцінюючи дитину, говоріть їй не тільки про те, чим ви особисто незадоволені, а про те, що вас радує. Не порівнюйте її із сусідською дитиною, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше опанувати ази батьківської мудрості.
10. Ніколи не говоріть, що вам бракує часу виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати: «Мені ніколи її любити». Ми виховуємо своїх дітей прикладом власного життя, власною системою цінностей, виховуємо своєю присутністю і відсутністю, виразом обличчя, звичним тоном спілкування з людьми, облаштуванням у квартирі, ставленням до праці та дозвілля.
Немає коментарів:
Дописати коментар